Розробка уроку 30 з християнської етики

Урок № 30. Краса та багатство великодніх звичаїв в Україні

Мета: познайомити учнів з найбільшим весняним святом, його звичаями і традиціями.

Хід уроку

I. Вступна бесіда.

- Чому в Україні день Пасхи Господньої, Світлого Христового Воскресіння називають Великоднем?

У народі кажуть, що того дня, коли Христос воскрес, сонце так раділо, що не заходило зовсім. Тоді один день був таким довгим, як два дні разом. Цей день назвали Великоднем.

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь про Пасхальні звичаї і традиції.

Після Різдва найбільшим християнським святом є Великдень. Цього дня воскресає Іcyс Христос.

До Великодня готуються заздалегідь. Попередню неділю називають Вербною. У цей час пробуджується від зимового сну природа, першими зацвітають верби, лози. Перші "котики" - символ молодості, пробудження природи; їх наділяють також цілющою силою. Котики освячують у церкві і ними хльостають товаришів, друзів, дітей, промовляючи: "Верба б'є, не я б'ю, за тиждень - Великдень, недалеко червоне яєчко". Свячену лозу дуже шанують, її закладають за образи, вигонять нею на Юрія перший раз худобу на пашу.

Перед Великоднем є Велика П'ятниця, день смерті Христа. Цього дня у Божому гробі кладуть плащаницю.

До Великодньої неділі останні дні готують великодні страви, печуть паску (у різних районах по-різному). Паску прикрашають зеленню. Часто висівають, наприклад, у миску з землею ячмінь, кладуть на неї крашанки, писанки. Зверху кладуть кольорові цукерки, посипають кольоровим пшоном. Форма паски по всій Україні однакова - високий круглий хліб, спечений з пшеничного борошна на молоці, яйцях, з маслом, цукром. Обов'язково до Великодня готують м'ясні страви (часто ріжуть порося), печуть пироги. (Музичний супровід: "Великдень").

Як тільки задзвонять дзвони, святково вбрані люди рушають до церкви.

 

Люди цього дня в кошиках приносять у церкву святити паску, ковбаси, яйця. Все це прикривається хусткою або рушником.

Побувши на службі, освятивши паску, рідні з рідними, знайомі зі знайомими христосаються, при чому тричі цілуються, примовляючи:

- Христос воскрес!

- Воістину воскрес!

Обмінюються крашанками.

Що роблять цього дня вдома? Розговляються. Сідає вся родина за стіл, спочатку моляться до образів, першою їдять свячену писанку або крашанку, потім паску, а далі решту страв. Цього дня господар обходить господарство, оглядає худобу, бджоли; худобі також дають паски. На Україні був такий звичай. Перед тим, як сідати за стіл, дівчата вмивалися водою, в яку клали крашанки, писанки.

Всі три дні Великодня провідують могили родичів, несуть частування, паску, яйця.

У церкві відбувається три дні підряд служба, у ній також стоять паски, лежать у мисках крашанки, писанки.

Всі християни на земній кулі святкують Великдень. Це одне з найбільших і найкращих традиційних свят нашого народу. Бережімо його!

2. Читання віршів Григорія Чупринки "Великодні дзвони", Леоніда Глібова "Христос Воскрес".

3. Бесіда.

- Розкажіть, які великодні звичаї є у ваших родинах.

III. Писанки.

1. Розповідь про писанки.

На Великдень люди мають вибачати один одному всі минулі провини та образи. При зустрічі вони христосаються, цілуються й обмінюються писанками.

- А чи знаєте ви, що святкові яєчка розписують по-різному, по-різному вони й називаються?

Писанки розписуються за допомогою воску. Частіше - у два кольори. Крашанки - фарбуються природними барвниками в один колір. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. Їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман.

Крашанка з'явилась набагато пізніше від писанки. Її варять, їдять.

Діти граються крашанками у великодні ігри.

Учитель демонструє писанки, мальованки, дряпанки, шкрябанки, крашанки.

У місті Коломиї, що на Івано-Франківщині є Музей писанки.

2. Робота в зошиті.

Виготовлення підставок під пасхальні яйця. Музичний супровід "Розмалюю писанку".

IV. Підсумок уроку.

- Як вітаються люди на Великдень?

- Як називається святковий солодкий здобний хліб, що випікається до Великодня?

- Що кладуть у великодній кошик і несуть до церкви святити?

- Як називаються святкові яєчка?

 

 

Варіант уроку

Мета: ознайомити учнів з пасхальними звичаями і традиціями в українській культурі; викликати в учнів інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят.

 

Хід уроку

Вчитель: Діти, незабаром настане свято, яке ми чекали цілий рік.

В Україні дзвони дзвонять

Це ж у нас Великий день.

Народ будиться спросоння

У вінку гучних пісень.

До свята Великодня у нас готувалися завжди: білили хату, квітчали барвистими квітами світлицю, наводили лад у дворі. На свято, як жінки, так і чоловіки обов'язково одягали вишиті сорочки, які вмілі рукодільниці вишивали довгими зимовими вечорами.

Більшість страв готувалася з яєць. Обов'язковими були ковбаса, печене порося з хроном, шинка, паска. А символом свята була писанка.

Після святкового сніданку, який починався розподілом одного свяченого яйця на всіх членів родини, всі збиралися біля церкви і співали гаївки та водили хороводи.

(Лунають Великодні дзвони у магнітофонному запису. Заходять хлопчики з тарахкалами, дерев'яними брязкальцями в руках; ці звуки сповіщають про воскресіння Христа. Заходять ведуча та дівчинка з кошичком у руках).

Ведуча: Христос воскрес, моя дитино!

Христос воскрес! Христос воскрес!

Впадімо вдячно на коліна

І помолімося до небес

Давай же, донечко, молитись,

Дивись на хмарки до небес, Бог милосердний любить діток... Христос воскрес! Христос воскрес!

Дівчинка: Христос воскрес! Усе радіє!

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє,

Христос воскрес! Христос воскрес!

Ведуча розповідає про те, що починалася і закінчувалася гаївка "Кривим танцем", а називався він так не випадково. Колись дуже давно, під час татаро-монгольської навали, батьки вчили своїх дітей бути дуже обачними і спостережливими, вміти заплутувати свої сліди, щоб не привести в село ворогів.

Гаївка "Кривий танець" Діти, взявшись за руки, стають в один або кілька рядів. Один кінець кожного ряду залишається нерухомим, а другий закручується навколо нього (перший куплет співають доти, поки всі діти не "зав'ють вінець"). Розвивається вінець з нерухомого кільця під спів другого куплета.

Ми кривого танцю йдемо, танцю йдемо,

Йому кінця не знайдемо (2 р.).

Ой, то вгору, то в долину, то в долину,

Ой, то в рожу, то в калину (2 р.).

Ми кривого танцю йшли, танцю йшли.

Кінця йому не знайшли (2 р.)

Ми кривого танцю йдемо, танцю йдемо,

Йому кінця не знайдемо (2 р.).

А як кінець ми знайдемо, ми знайдемо,

То додому ми підемо (2 р.).

Інсценізація гаївки "Синичка".

Синичко, синичко, пташко маленька,

Чи видиш, чи бачиш, як сіють мак?

Ось так, так, ось так, так, сіють той мак. (2 р.).

(У подальших строфах слово "сіють" замінюється словами: "сходить", "росте", "цвіте", "їдять". Діти стоять колом або півколом, вибирають дівчинку-"синичку", яка показує рухи, відповідно до слів. На повторення діти імітують рухи синички).

Учень:

У нашім селі на горбочку

Стоїть церква на видочку,

Біля неї, мов ті квіти,

Сидять старі і ходять діти.

Ходять хлопці і дівчата,

Українські соколята.

Учениця:

Прийшла до нас весна-красна,

Гаїв очку нам принесла.

Для панянок гаїв очку,

Для парубків мандрівочку.

Станьмо, панянки, в коло,

Заспіваймо весело.

(Дівчата стають в коло, виконують гаївку "Ой на горі біб, на долині мак").

Ой на горі біб, на долині мак,

Всі дівоньки-паняноньки.

Казали нам матіноньки,

Сядьмо собі так (2 р.).

У наступних куплетах замість слів "сядьмо собі так" співають "станьмо собі так", "підскочимо так", "потанцюймо так". Відповідно до слів, виконують рухи.

 

(Виходить дівчинка з писанками у кошичку і читає вірш К. Перелісної "Писанка").

Гарна писанка у мене

Мабуть, кращої і нема!

Мама тільки помагала.

Малювала ж я сама.

Змалювала дрібно квіти,

Вісім хрестиків малих,

І дрібнісіньку ялинку,

Й поясочок поміж них...

Хоч не зразу змалювала,

Зіпсувала п'ять яєць -

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: "Молодець!"

Я ту писанку для себе

Для зразочка залишу,

А для мама і для тата

Дві ще кращих напишу.

Виготовлення підставок під пасхальні яйця. Діти спочатку розфарбовують шаблони півника, курки ти курчати, вирізають їх та склеюють кінці підставок. (Музичний супровід "Розмалюй писанку", слова Д. Чередниченка, муз. Л. Херувимської).

Дівчинка:

Мила наша гаївко,

Чого тебе лиш стільки,

Цілий рік тебе чекали,

За три дні тебе провели.

Хлопчик:

Дай нам, Боже, довгий вік,

Всім дожити через рік.

Усі стають у дві шеренги, "завивають" та "розвивають" вінець та на слова "вію, вію вінець, а вже нашій гаївоньці буде кінець" виходять із класу.

 

Варіант уроку

Мета: розширити знання учнів та виховувати інтерес до народних звичаїв, обрядів і традицій; розкрити дітям красу і величність Великодня.

Обладнання: малюнки із зображенням писанок, крашанок; писанки, крашанки, паска, ікони, свічки, рушники.

Хід уроку

 I. Організаційна частина.

Хлопчик і дівчинка тримають на вишитому рушничкові хліб-сіль, кланяються гостям.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель: У нас здавна є традиція славна:

Воду брати з чистої криниці.

Муку з ярої пшениці.

Руками добрими замісити

І гостей на свято запросити!

Просимо на хліб, на сіль, на наше свято.

Дівчинка: Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром!

Хлопчик: Для людей відкрита хата наша біла.

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Дівчинка: Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по-правді, щоб жилось у мирі.

 

Вчитель: Після Різдва найбільшим християнським святом є Великдень. Цього дня воскрес Ісус Христос. До свята готуються заздалегідь. Кожен день останнього тижня перед Великоднем пов'язаний з біблійними розповідями про Ісуса Христа.

У ці дні до четверга вся родина прибирала в хаті. Старанно поралася, все мала довести до ладу, тому й четвер називають Чистим. Ввечері йшли на службу у церкву, а повертаючись, намагалися донести додому палаючу страсну свічку.

Полум'я її випалювали в хаті на сволоці хреста, щоб всіляка нечисть хату обминала. Вичищаєш двері хати, серце вичищаємо. Від зневіри і гріхів, що за життя маєм. У четвер страсний та чистий чистота скрізь сяє. У вечірню годину свічка загоряє.

(Вчитель прикрашає ікону рушниками, до залу заносять запалену свічку, обходять і ставлять свічку на покуті, хрестяться, сідають).

Танець зі свічками.

Вчитель: У суботу пекли паску, яка символізує вічність людського життя. Ось і субота надходить, печемо ми паски, Білий хліб, пухкий, духмяний з Божої ласки.

1-а дитина: Печуть матуся велику паску, бо Великодній надходить час. А діти просять: "Зробіть нам ласку - спечіть маленьку паску для нас!"

2-а дитина: Маленьку паску спекла матуся. Яка ж гарненька, хоч і мала! В кошик поклала її Ганнуся і посвятити у церкву пішла.

3-я дитина: Пасок великих кругом багато, одна маленька - найкраща від усіх! Маленька паска у велике свято - то радість дітям, веселий сміх.

Вчитель: Ось вже і неділя надійшла. На свято Великодня жінки і чоловіки обов'язково одягали вишиті сорочки. Обов'язковими були ковбаса, печене порося з хроном, шинка, паска.

Дівчинка: Христос воскрес! Усе радіє.

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка аж мліє.

Христос воскрес! Христос воскрес!

Пташки співають в полі, в лісі,

І дзвонить дзвін аж до небес,

Де білі хмарки розпливлися.

Христос воскрес! Христос воскрес!

1-а дитина: "Христос воскрес!" - защебече пташка на ліщині. "Христос воскрес!" - прошепочуть фіалочки сині.

2-а дитина: "Христос воскрес!" - загомонять на дзвіниці дзвони! "Христос воскрес!" - озвуться зоряні загони.

3-я дитина: "Христос воскрес!" - привітає нас рідна землиця.

Киньмо смуток, хай сьогодні кожен веселиться.

(Вчитель промовляє три рази: "Христос воскрес! Христос воскрес! Христос воскрес!". Діти всі разом три рази відповідають "Воістину воскрес").

Вчитель: На дзвіниці дзвони дзвонять Великодні, голосні.

Всюди втіха, всюди гомін, чути молитви і пісні.

Великодні грають дзвони, Великоднє сонце сяє.

Всюди радісно, весело. "Вже Великдень!" - скрізь лунає.

В церкві гарно, ладан пахне, світять зоряно свічки.

І співають "Боже милий!" наче ангели які.

Повернувшись додому зі свяченою паскою, тричі промовляють: "Свята паска в хату - вся нечисть із хати". Давайте будемо крашанкою вмиватися та смачну паску куштувати.

III. Робота в підручнику.

Читання тексту "Краса та багатство великодніх звичаїв в Україні" (Урок 30, ст. 74).

Як ти ділишся радістю, несеш добро на Великдень?

Розкажи, які у твоїй родині є добрі великодні звичаї. Як ти намагаєшся їх дотримуватися?

IV. Фізкультхвилинка.

V. Робота в зошиті.

 

Виготовлення підставок під пасхальні яйця. Слухання пісні "Розмалюю писанку" сл. Д. Чередниченка, муз. Л. Херувинської.

VI. Підсумок уроку.

Христос воскрес!

Христос воскрес! Радійте, діти.

Біжіть у поле, у садок, збирайте зіллячко і квіти.

Кладіть на Божий хрест вінок!

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край

Великдень - радісне свято воскресіння природи, стало за своєю християнською ідеєю святом загального всепрощення й загальної любові. Три дні Великодня радіє все на небесах і на землі. В ці дні відкривається небо, і якщо у людини чисті помисли, наміри, то Бог неодмінно почує їх і допоможе здійснити. Так мовиться у давньому повір'ї. І нехай торжествує над світом заповіт, який залишив людству воскреслий Христос - заповіт любові.

Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого празника Воскресіння Христового в щасті й здоров'ї! Христос воскрес! (Усі вітають один одного, христосуються).

 

 

Варіант уроку

Зміст уроку

Вчитель: Діти, послухайте вірш, який я вам зараз прочитаю.

Де зелені хмари яворів заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів, привітав його і запитав:

Всі народи бачиш ти з висот, всі долини і гірські шпилі,

Де ж найкращий на землі народ, де ж найкраще місце на землі?

Сонце посміхнулося здаля: - Правда, все я бачу з висоти,

Всі народи рівні. Та земля там найкраща, де родився ти!

Ось ви послухали вірш і скажіть мені, яке ж для вас найкраще місце на землі?

Діти: Україна, наше місто Київ.

Вчитель: А чому саме цю землю любите?

Діти: Тому що ми тут народилися.

Вчитель: Так, бо ми народилися на цій землі. На цій землі народилися наші батьки, прадіди. То ж як називається наша земля?

Діти: Україна.

Вчитель: Так, це Україна. А чим для вас є Україна? (Відповіді дітей).

Вчитель: Батьківщина, діти, це рідне наше місто, вулиця. Це наша рідна мова, якій навчили нас тато і мама. І Батьківщина - єдина в нас, як мати.

Батьківщина - це й пісні жартівливі й журливі. Пісня єднає нас, бо її гарно співати разом. Мама співала нам колискову, коли ми були немовлятами. З піснею і дорога здається коротшою.

Батьківщина - це й казки, які розповідає вам бабуся, це і зелена травичка, все, що навколо нас, це наша рідна Україна. Багата наша земля своїми обрядами, звичаями. Скоро ми з вами будемо святкувати весняні свята. А яке ж це буде свято?

Діти: Великдень.

Вчитель: Правильно, це Великодні свята. Як їх ще в народі називають?

Діти: Паска.

Вчитель: А чи знаєте, чому Великдень саме так називається?

Діти: В цей день воскрес із мертвих Ісус Христос.

Вчитель: Великий цей день, бо воскрес Ісус Христос. І люди дуже раділи цьому. І з цієї нагоди по-особливому святкують цей день. А як саме - ви мені зараз розповідатимете.

Діти: Люди до свята прибирають в хатах, на подвір'ї, шиють собі новий одяг. І земля прибирається до свята - все навкруги зеленіє, цвіте. А на свято люди йдуть до церкви.

Вчитель: Ще Великодні свята багаті своїми народними звичаями - це приготування різних святкових та смачних страв. А які ж це страви?

Діти: Печуть солодощі, фарбують яйця.

Вчитель: Вірно, але найважливішим є випікання солодкого хлібця, який прикрашають барвінком. Діти, що це за хлібець?

Діти: Паска.

Вчитель: Так, це паска. А що ще, крім паски, готують на Великдень?

Діти: Ще готують ковбасу, шинку, розмальовують яйця.

Вчитель: Так, ще фарбують крашанки, писанки.

(Стук у двері).Вчитель: Ой, хто ж це до нас стукає? Діти, погляньте, хто це до нас прийшов? Це якісь незвичайні гості. Давайте попросимо їх, щоб вони нам про себе розповіли.

1-а писанка: Я хочу загадати загадку. Як уродилась, то була біла, тепер подивіться - рябенька я, ціла. Мені розмалювала Оленочка бочки - жовті й червоні, і білі квіточки. Лежу на столі коло круглої паски, моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски, до хрону, до масла, до баби сміюся, ану відгадайте-но, як же я звусь.

Діти: Писанка!

Вчитель: А що нам розповість ось ця друга незнайомка?

2-а писанка: Я писанка гарна в хустинці оранжевій, у вишиванці, де барви, мов звуки флорині вранці, глибокі й терпкі, мов не з наших віків.

Вчитель: Ось які до нас гості завітали! То хто ж вони є?

Діти: Це писанки.

Вчитель: Не можна собі уявити Великодніх свят без барвистих різнокольорових писанок, крашанок. У жодного народу немає таких прекрасних мальовничих писанок, як в українців.

Писанку, діти, розписували ще наші пращури, вони відображали в них свої погляди, вірування, саме яйце-писанка було символом зародження життя. Воно символізувало сонце і весну. Яйце відвертало від людей лихі сили, а добрі - об'єднувало разом, зміцнювало їх. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу, і тому дарували їх одне одному на свята. Це вірування збереглося і до наших днів. Ми теж даруємо їх один одному на знак воскресіння Христа. (Читання віршів "Великодні дзвони", "Христос Воскрес", підручник "Дорога Добра" с. 75).

Вчитель: А чи знаєте ви, діти, як розписували писанки?

Діти: Ні!

Вчитель: То я вам зараз розповім. Щоб малювати писанку, треба було мати чисту душу, добрі наміри, ні на кого не тримати зла. Та живуть у народі ще й приказки, легенди про ці чудові писанки.

Зверніть увагу, діти, які гарні писанки у мене на столі. Давайте помилуємося ними. Я викликатиму вас, а ви за бажанням виберете писанку ту, яка найбільш сподобалася вам, і опишете її, вказуючи, де вона виготовлена, якими кольорами розписана. (Діти описують писанки).

Молодці, діти, ви дуже гарно розповіли про писанки. А зараз ви розмалюєте писанки тими кольорами, які вам найбільше сподобались. (Додаток).

А тепер заглянемо у кошичок, що стоїть на лаві. Що ж у ньому є? (Діти розглядають кошик із святковими стравами).

Вчитель: Ой, що ж це за шум учинився? Що за гамір в кошику?

(Діти інсценують розмову святкових страв, одягнувши відповідні маски).

Яйце: Хтось тисне щохвилини, не чую рук вже й ніг,

Затерпла вся спинонька, й болить вже правий бік!

Гей, хто тут? Озвися! Наліг, що все тріщить,

Ти чуєш, піднімися, не можу більш терпіть!

Хрін: Хто ниє біля мене у цей святковий день?

Яйце: Це я, яйце свячене..., хтось душить, наче пень!

Хрін: То шинка, друже милий, обабіч розляглась. Спить, бач, як знахабніла. (Хрін відсовує шинку).

Шинка: (прокинувшись) А вам до того - зась!

Яйце: (радісно): О! Тепер уже вільніше, та й біль вже не такий...

Хрін: І вигляд веселіший...

Яйце: Ти - добрий, хоч і гіркий.

Хрін: Хоч за такого мають, мені не дивина,

Проте всі поважають як прийде лиш весна.

Сьогодні в нас Великдень, і я - незамінний тут.

Який смачний я з м'ясом...

Ковбаса (ображено): Хвалько ти, шалапут! Смачніша всіх на світі і найситніша - я! Мене їдять і діти, і вся людська сім'я. Беруся радо в боки: Гоп-гоп! Са-са-са-са! Червоні в мене щоки - катуня-ковбаса!

Масло: Я теж потрібне людям, їм ситності даю,

Мене і страви люблять, і хворі з смаком п'ють.

Без мене на Великдень не можна обійтись!

Сир: Скажи мені, будь-ласка, чи гірший я, ніж ти? До мене дай сметани - хоч пальці оближи! А вареники із мене чи ж не смачні, скажи?

Паска (гордо): Та що там говорити! Важливіша я тут,

Без мене вас святити до церкви не підуть!

Я - голова над вами, мій рід йде з давнини,

Шанують нас віками, і славлять щовесни.

До того ж я багата родзинками, медком,

їдять мене на свято із м'ясом, молоком.

Писанка: Я писанка-красуня, вся в рисках і квітках,

Красу митців несу я, їх славлячи в віках.

Мене несуть у свято, кладуть на пишному столі,

Щоби моїм убранством втішалися малі.

Шинка: "Краса", "любов" - всі трублять.., давно я знаю вас! Однак мене всі люблять без всяких там прикрас!

Писанка: Без мене наше свято не буде тим, чим є, бо писанка багато всім радості дає.

Хрін: В цій писанці вкраїнська душевна глибина:

Жива блакить барвінку й хода весни красна!

Свічка (звертається до всіх):

О, знати ми повинні ціну собі й другим,

Любов, як ту святиню, нести до серця всім.

Свята - це дні єднання з родиною родин,

Це наше спільне свято, бо ми народ один!

"Ми знаємо тільки чвари, і множимо роздор..."

Українці, досить сварок - єднаймось під прапор!

Так нашому народу Франко колись казав.

Будуймо ж дім із згоди, бо слушний час настав.

Розмову припинімо..! Вже йдуть господарі.

"Христос Воскрес!" - скажімо у мирі і добрі.

Вчитель: О, нарешті всі втихомирилися і тепер ми можемо нести наш кошик в церкву і посвятити.

 

 

 

Варіант уроку

Мета: ознайомити дітей з пасхальними звичаями і традиціями в українській культурі; розвивати інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят; виховувати милосердя, доброту в ставленні до людей.

Обладнання: крашанки, писанки, кошик, у якому святять паску, вишитий рушник, диск з грамзаписом "Розмалюю писанку", сл. Дм. Чередниченка, муз. Л. Херувимської.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

II. Повідомлення теми і завдань уроку.

Сьогодні на уроці ми поговоримо про звичаї святкування Великодня в нашій країні. Дізнаємося, яка різниця між писанкою і крашанкою, як потрібно правильно вітати з Великоднем свої близьких.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя.

Великдень - найбільше християнське свято. В Україні Великдень святкується дуже гарно. Ще в суботу вже все готове: писанки пописані, крашанки покрашені, паски і ковбаси попечені, і все стоїть уже в гарному кошику, щоб нести святити. (Вчитель показує святковий кошик).

Коли зайде сонце, то вже починають дзвонити в церкві. В суботу ввечері в церкві відправи нема, але там читають "Діяння апостолів". Це така книга, у якій пишеться про діла Христових учнів. Люди стоять у церкві й під церквою, розмовляють, милуються тихою весняною нічкою.

У цю ніч ніхто нічого не робить, нічого не їсть і не спить. Спати можна лише маленьким діткам. Кажуть люди, що хто в цю ніч спатиме, то "він проспить воскресіння Христове, а з ним і царство небесне".

- Чи ви придивлялися коли до повного місяця? Коли ні, то подивіться тепер. На місяці є дві темні плями, які нагадують двох людей. Є в Україні така легенда, що то брат брата на вилах тримає.

Жили собі два брати. Були вони дуже багаті і зажерливі: все більше хотіли мати. Вони навіть у великодню суботу цілий день важко працювали. А коли вже всі люди йшли до церкви, то менший брат, дуже стомлений, пішов на сіно та й заснув там. А старший брат вирішив волам їсти дати. От він пішов у хлів і хотів набрати у них сіна, щоб волам в ясла кинути. Але замість сіна наколов на вила брата, який спав на тому сіні, і заколов його. Це була їм обом кара за гріх, бо у великодню ніч гріх їсти навіть скотині, гріх робити і гріх спати. Щоб усі люди знали про той гріх, Бог і поставив їх на місяці, щоб увесь світ бачив, як брат брата на вилах держить. Ось тому й не сплять люди в цю ніч в Україні.

На Великдень люди ходять один до одного в гості, христосуються, обмінюються писанками.

Ось перед вами декілька видів писанок і крашанок. Хто скаже чим відрізняються писанка від крашанки?

Крашанка - одного кольору, а писанки "писані" малюнками, орнаментами.

Які крашанки і писанки ви малювали вдома?

У святковому кошику обов'язково повинна бути паска. Паска - це великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність людського життя. Коли печеться паска, треба, щоб нікого чужого не було в хаті. В піч паску садовлять з молитвою, промовлянням.

2. Робота з підручником "Дорога добра" (30 урок).

а) Читання та обговорення статті підручника (с. 74).

- Як ти ділишся радістю, несеш добро на Великдень?

- Розкажіть, які є у вашій родині добрі великодні звичаї.

- Як ви намагаєтесь їх дотримуватись?

б) Читання вірша "Великодні дзвони" Г. Чупринки.

в) Читання вірша "Христос Воскрес" Л. Глібова.

ІІІ. Фізкультхвилинка.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Робота в зошиті "Дорога добра" (3-й урок).

Виготовлення підставки під пасхальні яйця. Діти спочатку розфарбовують шаблони півника, курки та курчати, вирізують їх та склеюють кінці підставок. Підставки можуть прикрашати святковий стіл.

Робота виконується під музичний супровід.

V. Підсумок уроку.

- Що цікавого ви дізналися сьогодні на уроці?