Урок 17. Хрещення Господнє. Хрещення у нашому житті

Мета: ознайомити учнів з подією хрещення Ісуса Христа; визначити духовну сутність релігійного свята Хрещення; ознайомити зі святковими традиціями християн; виховувати повагу до християнських традицій, учити дотримуватись правил святкування релігійних свят; розширювати уявлення дітей про любов Бога до людей і до всього живого.

Обладнання: ілюстрації з зимовими пейзажами; "Біблія для дітей"; музичний супровід.

Хід уроку

З пирогами та млинцями,

У санчатах з бубонцями

Прибула до нас сама

Чародійниця зима.

Рукавом майнула правим -

Вбрала гай сніжком яскравим,

Лівим стиха повела -

Поле в біле зодягла.

Хати - котру не візьми -

Мов казкові тереми.

А на кленах, на берізках -

Білий цвіт серед зими!

Ось і завітала до нас сама

Чародійниця - зима.

Зима - чудова пора року

Іскриться на сонці та тихо рипить під ногами білий сніжок. Зачаровано сплять одягнені в білі платтячка дерева. Навкруги все біле-біле.

А скільки розваг приносить зима дітям! - За що ви, діти, любите зиму?

(За ілюстраціями в зошиті розповісти, як діти розважаються взимку)

Завдання:

Скласти оповідання за малюнками в зошиті, що корисного можуть зробити малята взимку (робити годівнички, годувати птахів, розчищати сніг, посипати сіллю лід та інше).

(Розфарбування малюнків. Слухання дитячої пісеньки "Морозець").

- Відгадайте, діти, загадку.

Холодна, біла, ліс оголила

Скувала річку, струмочок спинила. Хто це?

(Виходить дитина в костюмі Зими).

- Ой ти, зимонько-зима,

В тебе жалощів нема:

Снігом вкрила наш садок,

Розігнала всіх пташок.

Вітер твій гуде, шумить,

За вікном мороз тріщить.

А та віхола не раз

Заганяє в хату нас.

Зима:

- Не лякайтесь, любі діти,

Буду вас я веселити.

Принесла ж я вам, малята,

Сніг біленький і лапатий.

Лижі, ковзани і санки

Для Івасика й Оксанки.

А ще й свята різдвяні

Я дарую дітворі.

- Діти, про які свята говорила Зима? (Діти називають зимові свята).

- А сьогодні ми познайомимось ще з одним зимовим святом християн - Хрещенням Господнім, або Водохреще, яке святкується щороку 19 січня. (Розповідь учителя про Іоанна Хрестителя та про хрещення Ісуса Христа, за статтею підручника. Демонстрація ілюстрації з "Біблії для дітей").

І в наш час щороку у пам'ять про хрещення Ісуса Христа, 19 січня, ми святкуємо Водохреще.

У церквах, а також на річці чи на озері після молитви віруючих Бог освячує воду. Свята вода, якщо з вірою прийняти її, допомагає хворим і здоровим, дає сили і зціляє від хвороб. У давні часи наші предки такою водою кропили будинки, щоб відігнати все нечисте. Напередодні другого Святого Вечора господиня робила з прісного тіста хрестики і наліплювала їх по три на всіх чотирьох стінах. А господар з хлібиною і часником йшов до стайні годувати худобу і кропити її свяченою водою. Така вода не псувалася цілий рік і її використовували як причастя.

- Водо-водичко, свята йорданичко, найстарша царичко!

Умиваєш береги, коріння, каміння.

Умий і мою дитину від усього злого.

- Водичко-водичко, свята йорданичко,

Яка ти чиста, яка ти свята,

Учини, щоб і я була така!

Свято Водохреще також називають Богоявленням. Під час хрещення Ісуса Христа Бог явився в усіх трьох Своїх Обличчях:

Бог Син, Ісус Христос, хреститься;

На Нього зійшов Дух святий у вигляді голуба;

А з неба почувся голос Бога Отця.

Тому і отримало це свято назву Богоявлення. З цього дня і почалося поклоніння Богу й Святій Трійці. (Читання учителем вірша В. Єфаненко "Хрещення Ісуса").

Хрещення має велике значення в житті людини. Це є свято для кожного.

- Чи хрещені ви?

- Що отримує людина під час хрещення?

(Відповіді дітей. Читання учителем і учнями другої частини статті в підручнику).

- Під час хрещення людина стає ближчою до Бога, людська душа отримує Божу благодать, силу творити добро і перемагати зло. Отже, пам'ятайте діти, про це велике свято і продовжуйте християнські традиції нашого народу.

У цей день колядники щедрували:

- Будьте здорові, добрі господарі! Бажаємо вам щастя, здоров'я, в городі зілля, а в хаті весілля. В городі трави жмуток, а в хаті прибуток. Якщо в вашій хаті хтось гірко сумує, якщо в вашій хаті когось бракує, того, хто сумує, - розвеселяйте, кого бракує, - не забувайте. Віншуємо вас віком довгим, Здоров'ям добрим на многії літа!

 

 

Урок 18. Земля наша рідна

Варіант уроку

Мета: познайомити дітей з духовною культурною спадщиною; формувати орієнтацію на вічні духовно-моральні цінності культури; виховувати любов до рідного краю, до Батьківщини.

Обладнання: "Дорога добра" (робочий зошит), краєвиди України.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Актуалізація знань учнів.

1. Діти слухають запис пісні про Україну.

- Які почуття викликав у вас цей твір?

III. Повідомлення теми і мети уроку.

Звучить вірш Платона Воронька "Облітав журавель".

- Діти, про кого розповідається в цьому вірші?

- Вам сподобався журавель? Чим?

IV.         Робота над темою уроку.

1. Слово вчителя.

- Як ви розумієте слова "рідний край"?

- А що для вас є "рідний край"?

- Рідна Мати й рідна Україна - ці слова ніби два крила любові, які бережуть український народ.

- Як ви думаєте, звідки пішла назва нашої держави "Україна"?

- Україна - це край, земля, країна, де жили наші предки і живуть батьки.

2. Робота над прислів'ями.

За рідний край життя віддай.

Людина без Вітчизни - як соловей без пісні.

- Поясніть значення прислів'їв .

- Як ви розумієте слова "рідний край", "Вітчизна"?

3. Робота над віршем М. Коцюбинського "Наша хатка".

а) Слово вчителя:

Наша країна - це наш рідний дім. Як кожен дім потребує мудрих та працелюбних господарів, так і вся країна потребує працелюбних людей.

б) Читання вірша вчителем;

в) робота над змістом твору;

г) словесне малювання.

- Уявіть собі, що перед вами лежать альбом та фарби.

- Що б ви намалювали, прочитавши цей вірш?

д) Розповіді дітей;

ж) висновок.

- Якщо ми будемо щирими, добрими та піклуватимуся один про одного, то буде в країні мир та злагода,

з) робота в "Робочому зошиті" с.18 (діти розфарбовують малюнок).

V. Підсумок уроку.

 

Варіант уроку

Мета: ознайомити учнів з поняттям Батьківщина; розкрити дітям значення рідної землі, рідного краю в їхньому житті; виховувати любов до Батьківщини, пояснити важливість нашої праці для неї; виховувати почуття пошани до рідних; розвивати почуття прекрасного, використовуючи описи рідного краю.

            Обладнання: малюнки дітей; записані на картках прислів'я; картки для запису добрих справ; музичний супровід; плакат "Любіть Україну, як сонце любіть, вишневу свою Україну....".

Хід уроку

1. - Батьківщино, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна....

(Учитель читає вірш із підручника).

- Чи знаєте ви, діти, що означає слово "Батьківщина"? Батьківщина - це наш рідний край. Це земля, на якій народилися і живемо ми, наші батьки, дідусі і бабусі, де поховані наші предки. Кожна людина любить те місце, де народилася і виросла, бо це батьківський край. Він для нас - святий. Він - найрідніший, найдорожчий і найкращий за все на світі і тому зветься - Батьківщина.

Щоб ти був щасливим - тобі заповім:

Люби Батьківщину всім серцем своїм!

Люби щонайбільше у світі її!

Є інші держави, є інші краї

- А рідна Вітчизна у світі одна,

Для тебе, мій друже, як мати, вона!

2. - У кожної людини є свій рідний куточок. Ось всі такі рідні куточки і складають нашу Батьківщину. Давайте подивимося на ваші роботи. (В класі організована виставка дитячих малюнків).

- Розкажіть, що ж ви намалювали.

(Відповіді дітей. Діти намалювали своє бачення Батьківщини: бабусину хату, тата з мамою, кошеня та інше).

- А хто знає вірші про рідний край?

(Діти читають вірші).

Моя Батьківщина - це хата й калина,

Що виросла біля вікна.

Моя Батьківщина - це вся Україна,

Що в цілому світі - одна!

Моя Батьківщина - це села й містечка,

Й верба, що спустила гілля.

І річка красива від нас недалечко...

Уся наша рідна земля.

Моя Батьківщина - це предків багато,

Що землю свою берегли.

Стояли за неї до смерті, завзято,

А ворогу не віддали!

Моя Батьківщина - це будні і свято,

І неба безмежного шир.

Щасливе дитинство, це - мама і тато,

Це радість, це ласка і мир!

3. - А ще Батьківщина - це країна, де ми народилися і громадянами якої ми є.

- Як називається наша країна?

- Для кожного з нас мила серцю Україна, бо ми тут народились і виросли. Тут зустрічаємо вперше росяні світанки, спостерігаємо, як сонечко котиться на захід. Це для нас навесні співають солов'ї та цвітуть біленькі сади. Це для нас зима-чарівниця обсипає інеєм всі рослинки, щоб здивувати і причарувати серце, напоїти його любов'ю до рідного краю. Рідна земля усім, як мати, найдорожча, найдобріша й наймиліша. Тому недаремно свою Вітчизну українці з прадавніх віків називають Ненькою Україною.

(Читання статті підручника учителем і дітьми).

4. - Наш народ склав багато прислів'їв про рідну землю. Для вас, діти, є цікаве завдання. Зі слів, які є у вас на парті, складіть прислів'я.

(Учні складають прислів'я, учитель виставляє уже записані на дошці)

- Як ви розумієте їх зміст?

(Відповіді дітей).

Де рідний край, там зелений рай,

Кожному мила своя сторона.

- За рідний край - життя віддай.

Нема в світі ріднішого, як своя країна.

Рідна земля і в жмені мила.

Людина без Батьківщини, як соловей без пісні.

Із своєї печі і дим не гіркий.

5. - Наша країна - це наш рідний дім.

Як кожен дім потребує мудрих та працелюбних господарів, так і вся країна потребує працелюбних людей. Якщо ми будемо щирими, добрими та піклуватимемось один про одного, то буде в країні мир та злагода, як у вірші М. Коцюбинського „Наша хатка".

Читання вірша учителем. Розфарбовування малюнка в зошиті.

6. - Батьківщина, як мати, одна на цілий світ. Вона про нас піклується, тому і про неї кожному з нас треба дбати, щоб вона процвітала. Тож ваше завдання - добре вчитись, щоб іти у світ розумними, мудрими, роботящими. Щоб своїми знаннями і працею в майбутньому приносити користь країні. Щоб зробити все для того, щоб наша Україна стала процвітаючою державою, могутньою, сильною і багатою.

- Чи може кожен із вас уже зараз зробити щось корисне для своєї країни? (Відповіді дітей)

(Читання учителем вірша А. Камінчука "Ось повзе мурашка...").

- А зараз виконайте завдання. Напишіть на картках про свої хороші справи, які ви робили не тільки для себе, а для рідного краю. Адже кожен з вас має що сказати. Хтось допомагав батькам у полі вирощувати і збирати овочі, пшеницю. А від того, скільки зробили окремі люди, залежить і багатство країни. Хтось допомагав доглядати тварин, хтось посадив з батьками дерева, розчищав річки і джерельця. Про це напишіть. Протягом року ви будете дописувати в карточку хороші справи, а в кінці року ми подивимось, скільки добрих справ зробили наші учні.

7. - Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

- Не забувайте, що ви діти землі, яка зветься Україна. Любіть свою Батьківщину, вона у вас єдина.

Вам будувати її майбутнє.

Тому старайтесь так вчитись, щоб вами гордилась Україна!

В добрий час, дорогі діти!

- У всьому світі - кожен знає - є Батьківщина лиш єдина. І в нас вона одна-єдина: це наша славна Україна.

Щоб цвіла Україна моя, ми даємо обіцянку нині, вчитись так, щоб набуті знання пригодились моїй Батьківщині.

 

Варіант уроку

Мета: виховувати любов до рідної Батьківщини, міста, в якому народився, вміння шанувати прекрасне. Розкривати красу та багатство України - в її природі, культурі, людях.

Обладнання: Підручник, зошит, музичний супровід, кольорові олівці, глобус, мапа України, малюнки рідного краю.

Хід уроку

I.      Організаційний момент.

II.   Розкриття теми та мети уроку.

Послухайте, будь ласка, віршик. Поміркуйте, яка тема нашого уроку?

Найкраща земля

Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини...

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди - Батьківщина.

Є багато квіток запашних,

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у Рідному Краї.

Є багато пташок голосних,

Любі-милі нам співи пташині.

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у Рідній Країні.

І тому найдорожчою нам

Є і буде у кожну хвилину

Серед інших країн лиш одна,

Дорога нам усім - Україна!

То хто мені підкаже, яка тема нашого сьогоднішнього уроку? Правильно - це наша Батьківщина.

Давайте поглянемо на глобус і спробуймо знайти нашу країну.

А тепер подивимося на нашу країну поближче. Здалеку вона здається маленькою, але зблизька наша Батьківщина більша. Але не цим вона славна.

Наша країна славетна своєю красою неба, багатством наших квітучих ланів, широких річок з джерельною водою, високими горами, а ще в нас на Україні - найщиріші, найгостинніші люди. Давайте роздивимося малюнки на дошці: квітучі лани, ліси, безхмарне небо і сонечко, яке нас зігріває кожної днини.

Але головне в нашій країні - це любов та піклування один про одного, і якщо ми будемо про це пам'ятати, то будемо жити в мирі та злагоді.

III.    Фізкультхвилинка.

IV.    Робота з підручником.

Читання тексту, обговорення.

V.       Робота з зошитом.

Зараз ми з вами попрацюємо з зошитом. Ви будете розмальовувати хатинку, а я прочитаю віршик "Наша хатка".

VI.    Підсумок уроку.

Ми повинні пам'ятати, що ми українці і повинні жити в мирі і злагоді, шанувати один одного і дбати про Батьківщину. А щоб цього досягти, ми повинні вивчитися та працювати на благо краї

 

Урок 19. Україна - країна благословенна

Варіант уроку

Мета уроку: збагачувати знання учнів про історію, культуру своєї Вітчизни; розвивати інтерес до національних традицій свого народу, тісно пов'язаних з християнською вірою; виховувати любов до рідного краю; виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: виставка книг, книги і зошити "Дорога добра", українські рушники, український одяг, грамзапис музика М. Лисенка "Боже Великий Єдиний".

Хід уроку

Запис на дошці:

Є багато країн на землі,

В них - озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди - Батьківщина.

                                                                       I. Організаційний момент.

Загадка.

Край квітучий, земля родюча. Лани широкі, степи безкраї. Люди привітні, гаї багаті. Це край наш рідний, це - ...(Україна.)

ІІ. Оголошення теми уроку.

а) Вступна бесіда.

Чудовий і мальовничий край - Україна. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки і ми з вами. Земля роду українського, чия історія сягає сивої давнини.

Сьогодні ми поговоримо про нашу Батьківщину, про Україну.

ІІІ. Організація вивчення нового матеріалу, його сприймання, усвідомлення й осмислення.

б) Бесіда про минуле рідної країни.

Ознайомлення з оповіданням Наталі Забіли "Заснування Києва" - благословення апостола Андрія (див. додаток).

в) Заснування рідного міста трьома братами та сестрою (оповідання Н. Забіли "Древній Київ").

г). Князювання Володимира Великого. Значення хрещення Русі для нашого краю. (Див. додаток).

IV. Фізкультхвилинка.

Гусі лебеді летіли,

На лужок тихенько сіли,

Посиділи, поклювали,

Покрутились, дружно встали.

V. Значення народних оберегів для українців (рушники, вишита сорочка).

а) Національний одяг - гордість українців.

б) Робота з прислів'ями. Запис прислів'їв на дошці:

"Без верби й калини, нема України",

"Козацькому роду - нема переводу",

"Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини".

VІ. Ознайомлення з віршами про Україну. Олена Пчілка "Маленька українка" (вірші читають діти).

VІІ. Робота з підручником (стор. 51-53).

Учні розглядають малюнки, читають текст, розмірковують над прочитаним.

а) Робота в зошиті (урок 19).

б) Ознайомлення з статтею "Україна - незалежна держава" та бесіда за її змістом.

Про що йдеться в статті?

Що означає слово "держава"?

Коли святкують день незалежності України?

Якою ви хочете бачити нашу державу?

Що для неї ви можете зробити сьогодні?

VІII. Закріплення, систематизація й узагальнення знань дітей.

Читання уривка з вірша В. Сосюри "Любіть Україну".

Любіть Україну у сні й на яву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічну живу й нову

І мову її солов'їну.

Вивчення уривка напам'ять.

Урок закінчується слуханням музичного твору М. Лисенка "Боже, великий єдиний".

Додаток Серія книг "Скарбничка школяра". Історія України в казах та легендах. Н. Забіла "Заснування Києва". Н. Забіла "Древній Київ". Історія України в іменах та подіях часів Київської держави.

Князювання Володимира Великого.

Князь Володимир розбив військо Ярополка і почав князювати у Києві з 980 року.

У роки його князювання Київська Русь була найбільшою за всю свою історію. Володимир, якого прозвали Великим, перш за все повідбирав руські землі від ворожих сусідів, які раніше їх завоювали, - литовців, мадяр. І Київська держава мала на довгі роки спокій. Лише печеніги уперто зазіхали на руську землю. Це відображено в легендах та билинах. Та найбільшої пошани і честі Володимир зажив за те, що сам прийняв християнську віру, як його бабуся княгиня Ольга, і охрестив увесь народ, усю Київську Русь. До цього більшість русичів поклонялися богам-ідолам - Дажбогу, Перуну, Велесу. Відтоді Володимир Великий зробив Київську Русь християнською. Почала розвиватись писемність, освіта, архітектура, література. З того часу почали вчені монахи писати літописи - українську історію, і тому про Володимира Великого відомо набагато більше, ніж про попередніх київських князів - Олега, Ольгу, Ігоря, про яких збереглися народні легенди та перекази. За часів Володимира Великого та його сина Ярослава Мудрого жив у Києві учений-монах Нестор, який створив літопис тих подій, що його названо "Повість минулих літ". Володимир князював 35 років. Після його смерті, князем київським у 1036 році стає його син Ярослав, якого народ прозвав Мудрим.

Підбиття підсумків, рефлексія, оцінювання результатів роботи дітей на уроці. Висновки, які роблять учні за допомогою вчителя:

• Ми живемо серед людей і повинні доброзичливо ставитись один до одного.
• Треба навчитися прислуховуватися до думок інших.
• Допомагати іншим, турбуватися про інших.
• Ділитися з друзями.
• Бути дружелюбними.
• Не робити іншим такого, щоб ти не хотів для себе.
• Не бути хитрими та жадібними.
• Бути ввічливими у спілкуванні з дорослими, однолітками.

Заключне слово вчителя: "Щоб бути добрим, милосердним, щирим необхідно викинути зі своїх сердець жадібність, байдужість, хитрість. Будьте щирими, добрими, сердечними. Вас будуть всі любити й поважати. Світ стане кращим".

Організація закріплення й систематизація і узагальнення знань учнів.

Пропоную дітям поміркувати, якою має бути людина, щоб вчасно прийти на допомогу; сказати те, що треба; зробити те, що необхідно цієї миті (Людина повинна бути уважною, уміти вислухати та зрозуміти іншого).

а) Творче завдання "Допоможемо людям".

Діти об'єднаються в групи. Назви груп: "Квіти", "Дерева", "Сонячне проміння". Кожна група повинна розказати, як вона допомагає людям. Потім обговорюємо з дітьми, якою повинна бути людина, щоб усі жителі навколишнього світу допомагали їй.

б) Робота в малих групах. Використовуємо інтерактивний метод "Акваріум".

Кожна група одержує завдання надати допомогу в таких ситуаціях:

- когось із учнів дражнять та кривдять;

- у когось тяжко хворіє близька людина;

- хтось вчиться дуже погано;

- хтось не має друзів.

в) Для закріплення та систематизації матеріалу проводимо тест.

Тест

Що ви скажете, якщо:

- ваш друг травмувався і йому боляче;

- ваша подруга загубила іграшку і плаче;

- у вас є велосипед, а у вашого товариша немає;

- у вашого сусіда по парті не має олівця;

- ви ненароком штовхнули дівчинку;

- ваші однолітки голосно розмовляють у тролейбусі;

- ваші однокласники бігають по коридору.

"Як ти хотів би щоб ставились до тебе однокласники?"

Учні вносять свої пропозиції. Коли ідеї вичерпаються, припиняємо "Мозковий штурм".

Висновок. Ставтесь до інших так, як ви хотіли б, щоб ставились до вас. Треба вміти рахуватися з бажаннями інших людей.

д) Робота над прислів'ями. (На дошці записані прислів'я).

- Хто людям добра бажає, той і собі має.

- Робиш добро - не кайся, робиш зло - зла й сподівайся.

- Усе добре переймай, а зла уникай.

- Не копай другому яму, бо сам упадеш.

- Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

- Рости здорова і щаслива, - сказав дідусь і побрів далі, мацаючи ціпком дорогу.

Надійка помчала до школи. Тим часом почався урок і вчителька робила перекличку.

- А де Надійка? - запитала вона і глянула на Катрусю. Дівчинка встала, знизала плечима.

- Вона переводить через дорогу якогось чужого дідуся.

Катруся хотіла ще щось додати, але цієї миті відчинилися двері й до класу вбігла захекана Надійка. Вона привіталася і винувато заклякла біля порога.

- Вибачте, Маріє Іванівно. Я запізнилася, бо ...

- Знаю, знаю. Сідай за парту. Твій вчинок - добрий і милосердний. Спасибі тобі за нього від усього першого класу.

- Куди поспішали першокласниці?

- Хто кинувся на допомогу дідусеві?

- Як дівчинка звернулась до дідуся?

- Що побажав дідусь Надійці на прощання?

- Як оцінила вчителька вчинок Надійки?

- Якою була Надійка? (Доброю, чуйною, уважною, привітною, милосердною).

Отже, сьогодні ми будемо говорити про те, як треба ставитись до інших, щоб тебе поважали, про добрі та погані звички.

Організація вивчення нового матеріалу, його сприймання, усвідомлення й осмислення.

а) Робота з підручником (стор. 56-57).

Обговорюємо оповідання про Оленку. Чому важливо позбутися поганих звичок? Чи завжди хочеться тобі робити як потрібно? Чи легко це?

б) Гра "Дари сонця".

На дошці намальовано велике сонечко. Діти мають назвати, що сонечко дарує людям. Наприклад: тепло, світло, енергію, життя, красу, можливість зростання. Все перераховане дітьми підписується на променях сонця. Підкресліть, що сонечко несе світло, радість, добро, воно привітне і щире. Тому треба усміхатися людям, вони також відповідатимуть усмішкою. Робити людям добро й отримувати від них за це щедрі слова подяки. Будьте завжди щедрими, добрими, допомагайте тим, хто потребує вашої допомоги.

в) Малюнок "Сонце доброти".

Намалюйте сонце доброти, у якого повинно бути стільки промінчиків, скільки добрих вчинків різних людей згадають діти.

Висновок. Доброта і щедрість переважають над щедрістю і жадібністю. Треба вміти ділитися з іншими.

 

 

Варіант  уроку

Мета уроку: створити у дітей образ рідної землі - на основі прагнення дитячої душі до добра; підвести до розуміння важливості слідуванню благословенню та визначити разом з дітьми, що нам потрібно зробити для Батьківщини.

Обладнання: карта України, глобус, картки з зображенням сонечка для гри, розмальовки для кожного учня, м'яч.

Матеріал до уроку: вірш А. Камінчука, "Притча про квітникаря", розповідь про апостола Андрія, вірш Олени Пчілки "Маленька українка", музичний супровід: "Боже Великий Єдиний", слова О. Кониського, музика М.Лисенка, "Молитва за Україну".

Хід уроку

1. Організація учнів до уроку.

2. Активізація опорних знань.

3. Розповідь учителя.

Наша Батьківщина - Україна, благословенна земля. Благословенна - це значить наділена Божою любов'ю і допомогою завдяки молитвам віруючих людей. З давніх часів наші пращури жили над Дніпром, орали землю, вирощували хліб, виготовляли гарний глиняний посуд, красиві речі з глини, дерева, металу. Але не знали істинного Бога. Та одного разу здалеку прийшов незвичайний чоловік. Очі його сяяли любов'ю і радістю.

Він ніс благу вість - що в світ прийшов Христос, Божий Син, який приніс спасіння всім людям. Цей чоловік був Святий Андрій. Апостол, піднявся зі своїми учнями на пагорб над Дніпром і поставив хрест. І, помолившись, промовив пророчі слова: "Благодать велика засяє на горах цих. Тут буде град великий і багато церков воздвигне Бог".

Пройшли роки, пройшли віки і тисячоліття. Здійснилося Боже благословення за молитвою апостола. Вийшли з нашого народу монахи, які молитвою перетворювали світ, і мужні воїни, які захищали землю та люд від ворога, і видатні зодчі, які зводили такі красиві храми, що здавалося, каміння співає, і лірники, кобзарі та співаки, які своїми думами й піснями втішали й лікували людські серця.

Та багато було стогону й сліз, воєн і руйнувань на нашій землі. І зараз Батьківщина наша хвора і поранена. Чекає Україна добрих, терплячих і роботящих рук, чулих сердець, світлих голів, які допомогли би їй видужати, стати щедрою і прекрасною.

Робота з підручником.

Завдання:

1. Розгляньте, будь-ласка, малюнок (ст. 52, 53), зверніть увагу на гурт людей, які стоять на пагорбі Дніпра. Чи можете ви сказати, хто з них апостол Андрій? Куди спрямований погляд людей, і хто ці люди?

Запитання до дітей:

- Чому у апостола Андрія очі світилися любов'ю і радістю?

- Що міг він побачити з дніпрових круч?

- Про що він молив Бога?

Гра "Якою я хочу бачити мою рідну землю".

Діти повинні відповісти на запитання, піднімаючи сонечко, якщо вони згодні з твердженням.

Хід гри:

Учитель говорить: "Я хочу бачити землю":

- багатою;

- квітучою;

- вкритою горем і сльозами;

- щедрою;

- хворою і зраненою;

- благословенною.

А зараз давайте закриємо очі і попросимо нашого Небесного Отця, щоб і надалі Він покривав нашу землю Своєю любов'ю, щоб на нашій землі завжди був мир і спокій. Ми покриємо сонечками карту України, символізуючи Божу любов і благословення.

(Діти прикріплюють сонечка до карти України, звучить музика "Боже Великий Єдиний").

Що ж ми маємо робити, щоб наша країна була багатою і красивою? Щоб відповісти на це запитання, я пропоную вам послухати притчу про квітникаря.

У одного чоловіка був великий квітник. Кожного ранку квітникар з любов'ю оглядав свої рослини, вітався з ними, поливав, виполював бур'яни, а ввечері дякував Богу за лагідне і тепле сонце, що давало світло і тепло, за рясний дощик, що втамовував рослинам спрагу.

У квітникаря був сусід - заздрісний, лінивий і байдужий. На своїй ділянці він висівав і висаджував різні рослини, але росли вони погано, були слабенькі, тьмяні. Це в мене земля погана, - думав він, і заздрісно поглядав на квітник квітникаря. Одного разу він сказав квітникарю: "Дай мені ділянку своєї землі, я теж посію на ній квіти". Квітникар був людиною доброю, щедрою. Він виділив ділянку землі сусіду, дав насіння квітів.

Прийшла весна. Обидва засіяли свої ділянки квітами. Квітникар, як завжди, доглядав свої рослини, а сусід мало заглядав у квітник. Невчасно виполював бур'яни, забував поливати. "На хорошій землі все буде родити", - думав він. Ось пройшов час. У квітникаря зацвіли квіти, заповнюючи пахощами околиці. А у сусіда серце знову наповнилось заздрістю і злістю.

Запитання до дітей:

- Чому серце сусіда наповнилось заздрістю?

- Що потрібно робити, щоб були хороші результати твоєї праці?

- Як потрібно ставитись до того, що вже дано тобі Богом?

- Чи потрібно любити те, що ти робиш?

Отже, щоб наша країна була багатою і квітучою, потрібно добре працювати, берегти те, що дано Богом і створене людьми, любити результати своєї праці, молитися, просити у Бога благословення для нашої країни.

Завдання:

- Виберіть, яка з цих двох квіток із грядки квітникаря. Розфарбуйте її.

- Підніміться на свої ніжки, піднявши розфарбовану квітку вгору, і проголосимо побажання для нашої неньки України: "Квітуй, благословенна, Україно моя, на ніжній тендітній планеті Земля!"

Діти, подивіться, будь-ласка, на глобус - це модель Землі. Наша Земля така ніжна і тендітна, але Бог тримає її в Своїх руках. На нашій планеті є гори й моря, ріки й озера, рівнини. Давайте знайдемо нашу Україну. Бог мудро розподілив все на планеті. Україні дістався невеликий клаптик землі, але тут найродючіші грунти, ця земля породила геніїв, людей, які вірять в Бога, які славляться своєю працелюбністю, щедрістю. Це князь Володимир, який запровадив християнство на нашій землі, князь Ярослав Мудрий, філософ Григорій Сковорода, письменник Тарас Шевченко, композитор Микола Лисенко і т.д.

Гра з м'ячем.

Давайте будемо передавати м'яч (а він схожий на Землю), при цьому висловлюючи свою любов. Приклад: Я передаю м'яч Ігорю, при цьому називаю його ніжним словом - Ігорьочок, зайчик і т. д., але щоб слова більше не повторювались.

Робота в зошиті (завдання 19 - діти розфарбовують малюнок).

Підсумок уроку.

Запитання:

1. Що таке благословення?

2. Як ви поясните вислів "Україна благословенна"?

3. Що потрібно робити, щоб Україна була квітучою, багатою, благословенною?

Читання вірша Олени Пчілки "Маленька українка".

 

 

 

Урок 20. Свято Стрітення

            Мета уроку: розповісти дітям про подію Стрітення та її значення як довгожданої зустрічі старця  Симеона з Богом, важливість такої зустрічі для нашої душі.

Обладнання: робочий зошит, аркуш білого паперу.

1. Організація учнів до уроку.

Запитання до дітей:

1. Чий день народження святкує весь світ? Про народження цього хлопчика сповіщали пророки.

2. Де народився Ісус Христос?

3. Хто Його батьки?

2. Оголошення теми уроку.

Розповідь учителя.

У ті часи, за звичаєм, після народження дитини батьки немовляти приходили до храму, щоб подякувати Богові за народження дитини. Марія з Йосипом і маленьким немовлям (а це був Ісус) прийшли до храму і принесли в дарунок пару голубів.

 

У цей час у храмі був чоловік. Це був не просто старий чоловік. Це був чоловік, найстаріший за всіх, бо всі, хто його оточували були набагато молодші за нього. Звали його - Симеон. Чому ж цей чоловік дожив до такого віку? Чому ж Бог не кликав його до Себе?

Симеон був праведним і побожним. Він дуже любив Бога, і Той пообіцяв йому, що він не помре, доки не побачить Спасителя. Симеон багато-багато років чекав на зустріч зі Спасителем.

І от у час, коли Марія з Йосипом і немовлям були у храмі, Бог підказав Симеонові, що це Дитя і є Спаситель, Син Божий. Симеон взяв маленького Ісуса на руки і звернувся до Бога: Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за Словом Твоїм з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем всіх народів.

Отже, в житті Симеона відбулася найголовніша зустріч зі Спасителем, Ісусом Христом. Цю зустріч називають стрітенням. Чи можемо ми зустрітися зі Спасителем?

Так, можемо, якщо будемо жити праведно і побожно, як Симеон, якщо впустимо Христа в своє серце.

У житті немає випадкових зустрічей. Бог дивно створив світ. Він розділив світло і темряву. А коли вони зустрічаються, то настає або день, або ніч.

Що настає, коли при зустрічі світла і темряви перемагає темрява? (вечір, ніч)

Що настає, коли при зустрічі світла і темряви перемагає світло? (ранок, день)

У природі іде постійна боротьба між холодом і теплом, і якщо перемагає тепло, то настає... Що? (весна, літо)

А коли перемагає холод, то настає... Що? (осінь, зима)

У світі іде боротьба між добром і злом, але завжди перемагає...Що? (добро)

Так, наш Спаситель переміг зло Своєю смертю, своєю кров'ю на хресті і Своїм Воскресінням, щоб ми могли, увірувавши в Нього, жити щасливо.

Що ж заважає нам жити добре, що ж заважає зустрітися зі Спасителем? (міркування дітей)

Чи може зустрітися з Ісусом людина, яка:

а) обманює;

б) краде;

в) ображає інших;

г) не шанує своїх батьків;

д) заздрить.

Будь-який гріх віддаляє нас від Бога. Але, якщо людина визнає свої погані вчинки, щиро розкається в них і буде жити праведним життям, вона може зустрітися зі Спасителем.

Уявіть собі зустріч з Ісусом. Що б ви йому сказали, про що попрохали, чи подякували б. (Відповіді дітей).

А тепер давайте станемо на ніжки і скажемо:

Боже наш, Небесний Отче,

Дякуєм Тобі за сонце

І за весь Твій любий світ:

За повітря, воду, хліб,

За одежу й теплу хату

Дякуєм Тобі, наш Тату.

А чи були у вашому житті важливі пам'ятні зустрічі? Як ви зустрічаєте своїх рідних: маму, бабусю, дідуся, тата, інших родичів? (відповіді дітей)

Послухайте, як хлопчик зустрічав свою бабусю (читає оповідання "Петрусь і подарунки" Є. Башенко).

 

Петрусь і подарунки

Бабуся приїздила до Петруся часто. І завжди привозила іграшки, цукерки, черешні або великі апельсини. Тільки-но бабуся ступила на поріг, як Петрусь біг до неї і запитував:

- Що ти мені привезла?

Бабуся виймала подарунки, і Петрусь цілував її.

Одного разу хлопчик, як завжди, побіг назустріч бабусі, але подарунків у неї не було... Бабуся дуже поспішала до свого онука і нічого не встигла купити. А Петрусь набурмосився і не став цілувати бабусю.

Наступного разу бабуся привезла гостинець. Петрусь зрадів, кинувся її цілувати, та бабуся зупинила онука.

- Не треба, Петрусю, - сказала вона, - за подарунки кажуть спасибі, а кого люблять, того цілують і без подарунків.

І Петрусеві стало дуже соромно.

Запитання:

1.  Як Петрусь зустрічав свою бабусю? Якими словами?

2.  Що засмутило хлопчика, коли бабуся приїхала без подарунків?

3.  Як Петрусь відносився до своєї бабусі?

4.  Чи ви також любите своїх рідних за те, що вони вам щось дарують чи купляють? Подумайте, переосмисліть свої вчинки і, якщо і у вашому житті є користолюбство, покайтеся, виправте свою поведінку, цінуйте рідних не за їх подарунки, а за те, що вони піклуються про вас, люблять вас.

3. Робота в зошиті.

Діти розглядають і розфарбовують малюнки, вписують літери, читають слова, виготовляють голубів.

4. Підсумок уроку.

 

 

Варіант уроку

Хід уроку

 

1 Організаційний момент.

Евристична бесіда.

• Дітки ! Яка зараз пора року ?(Зима).
• А що нам зима сипле з неба ? (Сніжок).
• Який улюблений колір зими? (Білий).

Давайте станемо на ніжки, складемо ручки, закриємо очі, щоб не відволікатись, і помолимось.

Дякуємо Тобі, Боже! За цей день, за чарівну зимоньку, за сніжок.

Дякуємо Тобі, Боже!

Дякуємо Тобі, Боже!

за те, що ти є Отцем нашим Небесним Дякуємо Отцю , Сину, і Святому Духу. Амінь

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Подивились один на одного, щоб налаштуватися на добрий настрій. Посміхніться один одному, покажіть, як ми вміємо любить. Які ми хороші. У кожного з вас найкращий сусід . Дайте сусіду свою руку і промовте :

Тепло своїх долоньок

Я друзям віддаю,

Урок новий, цікавий

Я з радістю почну

 

III. Оголошення теми і завдань уроку.

Тема уроку - "Свято Стрітення" - історія зустрічі старця Симеона з Христом-Немовлям.

Завдання - поглибити знання про звичаї українського народу і дізнатися про зустріч людини з Богом, умови для нашої зустрічі з Богом.

 

IV. Вивчення нового матеріалу.

У народі свято Стрітення вважають святом зустрічі зими з літом (інколи кажуть, що це єдиний день, коли зима з літом зустрічається).

Кажуть, що в лютому сонце йде на літо, а зима - на мороз. Саме на Стрітення, за народними переказами, зима з весною змагається, котра з них переможе та й господарюватиме до кінця місяця.

Ось зима по нашій країні на санчатах роз'їжджає, сніжок сипле без упину.

Де не гляну я на дворі,

Всюди бачу білий колір.

Ліс і поле, і діброви

Білі одягли обнови.

Кажуть, коли лютий дорогу підгриз - кидай сани, бери віз. Отже, хоче чи не хоче зимонька, доведеться з весною зустрічатися. Адже 15 лютого Стрітення. Ще моя бабуся розповідала, що в цей день Зима з Весною змагається

1. Колективне читання тексту за підручником.

Відкрийте підручник «Дорогою добра». Шляхом коментованого читання опрацювати розповідь про Свято Стрітення.

2. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Коли Хлопчику Ісусу виповнилося 40 днів, Його Мати з Йосипом прийшли до Єрусалимського Божого Храму. У жертву Богу принесли двох голубенят.

У цей час в Єрусалимі жив старий Симеон. Йому було майже 300 років. Святий Дух йому пророчив, що він не помре, доки не побачить Спасителя. І ось цього дня він теж прийшов до храму. Коли Марія з Йосипом принесли Дитину, Симеон узяв її на руки і сказав: "Тепер, Господи, я спокійно помру, тому що я побачив Спасителя! Старець благословив їх і звернувся до Божої Матері з пророчими словами, що Вона переживе велике горе за страждання Сина Свого. У храмі знаходилась також 84-річна Анна-пророчиця, яка служила Богу день і ніч молитвами. Бона теж зустріла Спасителя.

Симеон зустрів у храмі Господа, народженого від Пресвятої Діви, тому й свято отримало назву Стрітення Господнє.

І сьогодні ми здійснюємо першу зустріч людини з Богом, бо за законом Христовим до храму приносять дитину на 40-ий день народження й освячують її молитвами. У кінці своїх молитов священик згадує Стрітення Господа у храмі з праведним Симеоном, якого ще називають Богоприємцем, бо він прийняв на свої руки Бога Спасителя.

Відзначається ця подія 15 лютого.

3. Фізкультхвилинка.

4. Робота в робочих зошитах.

Виготовлення голуба з паперу як символу свята Стрітення. Білий голуб уособлює чистоту і мир в душі.

Тільки люди, які творять добро, можуть зустріти Бога. А які риси характеру (чесноти) потрібні нам, щоб у своєму житті зустріти Бога? Для відповіді треба заповнити клітинки під малюнками.

1). Працелюбність - любити затрачати фізичну й розумову енергію, любити трудитися у створенні матеріальних і духовних цінностей.

2). Милосердя - добре, співчутливе ставлення до кого-небудь. Милосердя до вбогих єсть повинність християнська. Вияв жалості; помилування.

3). Щедрість - охоче ділитись своїм майном, коштами, не шкодувати витрачати що-небудь.

4). Ввічливість - дотримання правил пристойності, виявлення уважності, люб'язності; чемності. Вихованість, тактовність, делікатність.

VІ. Підсумок уроку. Запитання-відповіді:

- Що було найважливішим у житті Симеона? (Побачити Спасителя).

- Чому Бог подарував йому зустріч зі Спасителем? (Симеон був праведний та побожний).

Праведний - який дотримується заповідей, моральних приписів. Безгрішний, святий.

Побожний - який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий, релігійний, богобоязливий.

- Чи були у твоєму житті важливі зустрічі ? Розкажи.

15 лютого Стрітення - свято на честь зустрічі Симона зі Спасителем Ісусом Христом.

 

 

 

Урок 21. Добрі та погані звички

 

Мета: вчити розрізняти добрі і погані звички; заохотити дітей до набуття добрих звичок і виховувати в них неприйняття і відразу до поганих звичок.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань.

- Давайте згадаємо попередні уроки. Ми з вами багато говорили про те, що у нас в душі горить незгасний вогник совісті, який підказує нам, що є добре, а що погане.

- А що постійно сперечається з нашою совістю? (Наші гріхи).

- Що таке гріх?

- Хто може подолати наші гріхи? (Тільки ми самі).

II. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.

- Часто ми можемо оцінити чийсь вчинок, сказати: добрий він чи поганий. Можемо оцінити свої дії, коли потрібно, вибачитись, розкаятися в тому, що ми зробили. Але іноді ми не відчуваємо своєї провини, не розуміємо, в чому ми неправі. Такі ситуації трапляються набагато частіше, ніж ми з вами думаємо. Сьогодні ми спробуємо розібратися з тим, що ми робимо кожного дня.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

- Діти, згадайте, що ви робили з самого ранку сьогодні? (поснідали, одяглися, пішли до школи...).

- І все? Давайте по-порядку все перелічимо. Але будемо у дві колонки ставити палички: перша колонка - під назвою "добре", друга - "погано".

Прокинулися - добре.

Мама кілька разів нагадала, що час вставати - погано.

Зробили зарядку - добре.

Вмилися, почистили зуби - добре.

Одягнулися - добре.

Мама застеляла постіль - погано.

Поснідали - добре.

Подякували після того, як поїли - добре.

Чашку поставили в раковину, але не помили - погано.

Одягнулися самі, швидко вийшли - добре.

Бабуся несе портфель - погано ...

Такі дії ви робите практично щодня. Ви до цього звикли і сьогодні навіть не згадали про деякі деталі.

Все, що людина робить щодня, постійно, звикає до цього, називається звичкою.

Подивіться на дошку. Чи багато добрих звичок нарахували? А поганих?

- Як ви думаєте, що легше набути: добру чи погану звичку?

- Звичайно, добрі звички засвоюються важче. Це праця. Потрібні наполегливість, старанність, терплячість. А от погані звички пристають дуже легко.

Робота з підручником. Читання статті підручника "Добрі та погані звички" та відповіді на питання.

- Чому так важливо позбутися поганих звичок?

- На які страшні чудовиська можуть перетворитися погані звички, якщо не боротися з ними? (Паління цигарок - багато людей не можуть позбавитися цієї звички, хворіють від цього. Пити багато спиртного - жахлива звичка. Такі люди втрачають людську подобу. Вони приносять багато горя собі і своїм близьким).

- Що потрібно робити зі своїми звичками, щоб стати доброю, порядною людиною? (Потрібно навчитися позбавлятися поганих звичок, які є і старатися не набувати нових).

Читання вірша Миколи Сингаївського "Все із доброго чи злого починається з малого..."?

- Як ви розумієте перші рядки вірша?

- Як ці рядки стосуються вас?

Робота з підручником. Читання тексту підручника. Відповіді на питання.

- Що повинна людина приносити своєю працею?

- Що трапиться, якщо люди не прийдуть на свої робочі місця?

- Які прислів'я про працю тобі сподобались, запам'ятались? Спробуйте пояснити їх значення.

Читання вірша та обговорення його змісту.

- Чому навчив вас цей вірш?

Складання прислів'я.

- На дошці написані слова, а вам потрібно утворити прислів'я. Мала, і, працює, бджола, та. (Бджола мала - і та працює).

- Як ви розумієте це прислів'я? (Дитина повинна привчатися до праці змалечку, допомагати батькам, виконувати посильну роботу).

- Розкажіть, яку роботу ви виконуєте вдома? Чи є у вас вдома обов'язки?

- Яку роботу ви хотіли б виконувати вдома, але вам іще не доручають її?

Прослуховування музичних записів. Звучить українська народна пісня "Ой літає соколонько...".

- Який настрій у цієї пісні? (сумний). Це старовинна пісня. Пастухи, що випасали череду, худобу, збираються додому. Поки дорослі працювали у полі, діти, підлітки пасли худобу. І це було не так легко, як може здатися. За те, що тварина зайшла у чийсь город чи у поле, пастушка серйозно карали. А дивилися діти за чередою від темна до темна.

- Послухайте наступний запис "Грицю, Грицю, до роботи". Який настрій цієї пісні? Про що в ній співається? Що ви можете сказати про Гриця? (Він звичайний ледар, на прохання допомогти Гриць знаходить причину не робити. Але, коли пропонують піти погуляти, тут Гриць перший).

Командна гра-імпровізація. Клас ділиться на команди. Завдання гравцям: показати в діях, без слів якусь із професій.

IV. Підсумки уроку.

- Як ви зрозуміли значення праці в нашому житті?

- Як виявляється в нашій праці турбота про наших близьких?

- Чому необхідно боротися з лінощами?

 

Варіант уроку

Мета: вчити розрізняти добрі і погані звички; заохотити дітей до набуття добрих звичок і виховувати в них неприйняття і відразу до поганих звичок.

Хід уроку

Вчитель:

Я рада знову вас вітати,

Чудове в нас сьогодні свято!

Навчитись старших поважати

І малюків не ображати!

Вітатись чемно з усіма, -

За вас радію недарма!

- Здавна на землі люди цінували праведне життя - життя чесне, щире, відкрите, правдиве. Треба утримувати себе від поганих вчинків, лихих намірів. Зло довго не забувається і породжує зло. А от добро помножує добро. Не давайте злу побороти добро!

Розгляньмо, діти, малюнки і назвімо разом головні людські гріхи та чесноти.

Гордість може побороти                                            скромність.

Щедрість переможе                                                   скупість.

Чистота -                                                                    бруд.

Любов -                                                                      ненависть.

Стриманість -                                                            розбещеність.

Працелюбність -                                                        лінощі.

Гнів -                                                                          ласка.

 

 

Гра "Пастка"

- Я називатиму погані звички, а ви перетворюйте їх у добрі, тільки не потрапте у пастку.

Не вмивайся вранці!

Не дякуй за сніданок!

Не виконуй прохання мами про допомогу по господарству!

Пиши неохайно!

Не чіпай книжок!

Ображай менших!

Розкидай по кімнаті речі!

Рви підручники!

Говори погані слова!

Не слухайся, капризуй!

Обманюй всіх, кажи неправду!

Вчитель: Не бреши! - застерігає Божа заповідь. Справді, тільки правдивістю ми можемо заслужити підтримку і повагу до себе рідних і близьких у Всевишнього. Зараз я вам розповім про одну дівчинку, яка обманула інших.

Ганнуся впала і зламала ногу. Довелося в гіпсі лежати дома. Вона дуже хвилювалася, що багато в школі пропустить, а тоді зовсім відстане від однокласників.

Друзі вирішили допомогти дівчинці; домовились щодня носити їй уроки і пояснювати, коли вона щось не розумітиме.

Коли настала Наталчина черга провідувати Ганнусю, вона не прийшла, а в класі сказала, що бабуся хвора. Довелося до аптеки бігти і по господарству допомагати.

- Як тобі не соромно? - обурилась Надійка. - Ти ж вчора цілий день через скакалку стрибала.

- Подумаєш, злочин великий, - сказала Наталка. - Я зовсім трішки збрехала.

- Діти, хіба брехня може бути малою чи великою?

- Від якої брехні більше шкоди?

- Від малої брехні така ж шкода, як і від великої. Адже і мала, і велика брехня - це все неправда. А починається все з малого:

• Пішов гратися, а мамі сказав, що був у школі;
• Бігав у дворі, а мамі сказав, що провідував хворого друга;
• Дивився телевізор, а сказав, що вчив уроки.

Спершу брехун говорить неправду про себе, потім про інших. Ставши дорослою, неправдива людина може зрадити і свою землю, і свою країну. І це буде та брехня, якій немає прощення.

Дидактичні практичні завдання.

 

1. Розглядання ілюстративних ситуацій. Розповіді за ілюстраціями про позитивні та негативні вчинки.

Плаче дівчина. Як ви її втішатимете?

а)   обійму

б)  скажу лагідне слово;

в)  запропоную разом погратись;

г)   запропоную солодощі;

д)  не зверну уваги.

2. Що таке неправда?

Синонім до слова неправда (діти працювали дома) - брехня, наклеп, вигадка, плітки, кривда, поговір, облуда, дезінформація.

3. Групова робота "Закодований вислів".

(Діти працюють в групах).

Завдання: розкодувати вислови відомого мудреця Соломона.

Хвилинка роздумів.

Діалог на тему: "Чи доводилось вам робити вибір між правдою і неправдою?"

- Як ви вчинили в такій ситуації?

- Як ви розумієте вислів: "Язик свербить сказати, а треба мовчати?"

Святе Письмо вказує, що удар язиком ламає кістки. Від гострого меча полягло багато, але не стільки, скільки впало від язика.

Відомий дослідник біоенергетики і психотерапевт Лазарєв С.М. дослідив, якої шкоди завдає лихослів'я самій людині. Всі наші хвороби - це "червоний сигнал" того, що ми не туди йдемо. І коли у сім'ях починаються нещастя, хвороби дітей, рідних, ми навіть не здогадуємось, що причиною є лихослів'я. Ми тим самим вбиваємо себе, не помічаючи цього. Лихослів'я вкорочує наше життя, знищує вас фізично і духовно. Лазарєв дослідив, чому японці живуть довго. Усіх довгожителів об'єднує загальна риса - добра душа. До того ж японці - найввічливіші люди на світі. Люди рано помирають, бо самі себе знищують: і душу, і тіло.

Проблемні запитання.

- Чи приносить тривалу радість і користь вкрадена річ?

- Які Божі заповіді ми повинні виконувати за будь-яких умов?

Поясніть вислів:

"Той, хто розіб'є чужу радість, уже ніколи не матиме щастя".

Чому кажуть, що крадіжка - це хвороба людини?

Восьма заповідь Бога забороняє красти. Адже крадіжка - це таємне привласнювання речей, які вам не належать. Коли ми крадемо, то кривдимо себе. Але ж кожна людина покликана робити добро і не чинити зла.

Чи доводилось вам коли-небудь брати чужі речі? Як ви почували себе після крадіжки?

Прощення.

"...прости нам борги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим..." (Матвія, 6:12)

- Чи бувало таке, що вас ображали?

- Яким було переживання, згадка про це?

Хоч згадувати й справді гірко, але пам'ятати довгий час ще гірше. Як би це важко не було, кривдника слід простити обов'язково. Ми живемо, працюємо серед людей. А коли люди прощають один одного, вони розривають хибне коло помсти. Коли людину прощають, вона звільняється від тягаря провини і знову стає впевненою в собі. Коли людина почувається винною, їй важко жити, працювати. Коли ми прощаємо, то стаємо мудрими, добрими, сердечними. Прощаючи інших, ми водночас позбуваємось гніву, почуття образи та бажання помститись. Гнів, помста, незадоволення, образа заважають добрим стосункам між людьми. А прощення знімає біль, гнів, образу, тому, прощаючи, ми позбуваємось всього недоброго в собі.

Згадайте випадки зі свого життя, коли вас образили, а ви простили кривдника. Давайте обговоримо ваші переживання.

Напишіть на аркуші паперу або намалюйте вашу найбільшу образу, яка до цього часу тривожить. Порвіть цей аркуш, викиньте образу, простіть своєму кривднику.

 

Варіант уроку

Мета: заохочувати дітей до здобуття добрих звичок; виховувати в них неприйняття і відразу до поганих звичок.

Обладнання: робочий зошит, кружечки світлого і темного кольорів (по кількості дітей), аркуші паперу (по кількості дітей

Хід уроку

І. Організація учнів до роботи

Вчитель читає вірш М. Сингаївського:

Все із доброго чи злого -

Починається з малого.

Листя виросте з листочка,

З нитки витчеться сорочка.

Хліб - з маленької зернинки,

Дощ - із чистої краплинки,

День турботою почнеться -

Все довкола усміхнеться.

Проганяй мерщій дрімоту

І рукам давай роботу.

І роби невтомно, вміло

Хоч мале, та добре діло.

А чи завжди ми починаємо наш день з добрих діл?

ІІ. Сьогодні ми і поговоримо про добрі та погані справи.

 

Тема нашого уроку: Добрі та погані звички.

 

Давайте пригадаємо, що ви, діти, робили сьогодні (діти згадують). Ще що?

А тепер скажіть, всі справи, що ви згадали, треба робити щодня?

Все, що людина робить щодня, постійно і звикає до цього, називається звичкою.

Звички бувають добрими та поганими. Скажіть, будь ласка, яка це звичка - добра чи погана: умиватися вранці? (Відповідь). Я буду називати звички, а ви піднімайте світлі кружечки, якщо я назву добру звичку, погану - темні.

Яка це звичка:

Прибирати і мити посуд після їди?

Дякувати після того, як поїв?

Їсти перед телевізором?

Складати іграшки після гри?

Вітатися з друзями, рідними?

Чистити зуби?

Довго лежати в постелі після того, як тебе розбудили?

Прийшовши зі школи, розкидати по кімнаті одяг, книжки?

Гризти нігті?

Прибирати постіль?

Мити руки перед їдою?

Запитання до дітей:

1. Чи може людина, яка має погані звички і не бореться з ними, рухатися дорогою добра?

2. Пригадайте правила руху Дорогою Добра.

3. Чи легко побороти погані звички?

4. Чи легко набуваються добрі звички?

Набути добрих звичок нелегко. Це праця. Потрібні наполегливість, старанність, терплячість. а от погані звички пристають дуже легко. Вони, як реп'яшок або як чіпка колючка, вчепляться в людину і можуть зробити багато шкоди.

Якщо людина не переборює погані звички, вони можуть вирости і перетворитися на страшні чудовиська. Такою поганою звичкою є звичка палити цигарки, вживати алкоголь. Всі дорослі, хто це робить, дуже страждають від цього, але побороти ці звички дуже важко. Люди часто хворіють. У жінок, які палять, часто народжуються нездорові діти. Ці люди стають рабами звичок. Звичка велить їм купувати цигарки, палити, і люди слухняно виконують її веління.

Жахлива звичка - пити багато спиртного, особливо горілки. Ті люди, які напиваються, втрачають людську подобу, стають схожими не на людей, а на якихось тварин, некрасивих і часто агресивних. Все, що в них Бог заклав добре, хороше, зникає. Людина завдає багато горя собі і своїм близьким.

Потрібно просити у Бога допомоги, щоб подолати ці жахливі звички і самим проявляти волю, наполегливість, а найкраще - остерігатися таких звичок.

 

Фізкультхвилинка.

 

Ми, як високі дерева, (руки вгору)

Ми, як низенька трава. (присіли, показують траву)

Нас сонце голубить, (руки вгору)

Нас дощ полива, (махають руками)

Нас вітер колише, (колихають руками над головою)

Тріпоче, зрива,

Та Бог на руках Своїх (простягають руки, долоньками вгору)

Міцно трима.

Розповідь вчителя.

Один хлопчик завжди приходив до школи, тримаючи міцно затиснутий лівий кулачок. Коли вчителька викликала його, він уставав і відповідав на запитання, проте ліву долоньку усе ж не розтискав. Писав хлопчик правою рукою, проте й тоді його лівиця була стиснена.

Нарешті вчителька, аби задовольнити цікавість інших учнів, спитала, чому він так робить.

Хлопчик спершу не хотів відповідати, але згодом, зваживши на прохання вчительки та щоб пояснити все друзям із класу, поділився своєю таємницею.

"Кожного ранку, коли я виходжу до школи, мама цілує мою ліву руку, а потім, закриваючи долоню, усміхається і каже: "Дитино, добре тримай тут мамин поцілунок!" Тому моя ліва рука завжди затиснена: я тримаю матусин поцілунок".

Запитання до дітей:

1. Як ви гадаєте, чи добра була звичка у мами дарувати синові поцілунок?

2. Які стосунки були між мамою і сином?

3. Чи цінував хлопчик мамин прощальний поцілунок?

4. Що вам говорить мама, відправляючи до школи? Чи є це звичкою?

Гра "Зроби погану звичку доброю".

Приклад: Розкидати речі по кімнаті - погана звичка. Добра - складати речі на місце.

Погані звички:

1. Не прибирати постіль після сну.

(Прибирати постіль)

2. Не мити руки перед їдою.

(Мити руки перед їдою)

3. Залишати брудним посуд після їди.

(Мити посуд після їди)

4. Залишати брудним взуття.

(Чистити взуття)

5. Не прибирати іграшки після гри.

(Прибирати іграшки)

6. Зустрічати бабусю, яка прийшла в гості, словами: "А що ти мені принесла?"

(Привітатися з бабусею)

Вчитель: Грати у гру швидко і легко, але боротися із звичками важко, засвоювати добрі звички - теж праця. Зараз кожен з вас напише по одній добрій звичці, яку йому потрібно засвоїти. Хто перший із ряду напише, то збере решту "добрих звичок" свого ряду. Який ряд збере першим "добрі звички", той і виграє. Гра "Хто перший збере "добрі звички" почалася.

ІІІ. Підсумок уроку.

Запитання:

1. Про що ми сьогодні з вами говорили?

2. Чи легко набувати добрих звичок?

3. Чому так важливо позбуватися поганих звичок?

Вчитель: Проявляйте наполегливість, волю, бажання, щоб засвоювати добрі звички.

Кожен свій новий день починайте з доброї звички - вітатися з рідними, говорити їм добрі, лагідні слова.

 

Як сонечко прокинеться,

Я теж із ним встаю,

І ніжно обіймаю

Матусеньку мою:

"Доброго ранку, люба", -

Кажу я ніжно їй.

У відповідь: "Прокинувся,

Лебедику ти мій"!

І нам обом так любо,

Так тепло на душі:

Здається, все радіє

Матусі і мені.